ІГОР ВІКТОРОВИЧ ВЕЛЬСЬКИЙ
12 травня 1942 р. - 3 березня 2013 р
Ігор Вікторович Вельський,
лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії (реанімації)Рівненської обласної клінічної лікарні,
один з основоположників анестезіологічної служби Рівненської області
Ігор Вікторович Вельський присвятив охороні людського здоров’я без малого піввіку: – «Наша спеціальність – специфічна, її любити треба. Якщо в хірургії треба мати «золоті» руки, бо це наймайстерніше рукоділля, то в анестезіології треба мати велику голову – адже це непроста наука. Це як в кіно: ви дивитеся фільм, знаєте улюблених кіногероїв, аплодуєте акторам за хорошу гру, а ось прізвище кінорежисера нерідко навряд чи й пригадаєте. Хірург в житті – той самий герой-актор, якому пацієнти та їхні рідні «аплодують» за вміло виконану роботу. А ось анестезіолог-реаніматолог – режисер, який і ставить п’єсу під назвою «Операція»: знеболення, моніторинг всіх показників пацієнта; якщо потрібно - він зупиняє хірурга, контролює хід втручання… Його не видно, він - поза кадром, але успіх операції багато в чому залежить саме від його роботи».
Ігор Вікторович Вельський саме в медицині знайшов сенс свого життя, розкрившись і сформувавшись у ній, як Людина, живучи активно, плідно та насичено. Інтерес до медицини дістався Ігорю Вельському у спадок, адже він є представником великої медичної династії: фельдшером був його дід, медсестрою – мама Лідія Петрівна, а тато – відомий в Україні хірург, колишній завідувач хірургічного відділення та головний лікар РОКЛ. Отож Ігор Вікторович, не вагаючись, визначився з майбутнім фахом і вступив до медичного вузу: спочатку навчався у Харкові, а останній курс закінчував у Тернопільському медінституті. Опановуючи професію, він мріяв бути торакальним хірургом, як його батько, тож серйозно зосередився над вивченням саме цього напрямку медицини. Та доля підготувала йому інший шлях.
Отримавши у 1963 році диплом лікаря, Ігор Вельський приїхав на роботу в Рівне. В обласній лікарні йому запропонували працювати анестезіологом – на той час там не було жодного такого фахівця, а потреба в лікарях-анестезіологах стояла водночас дуже гостро.
Батько Ігора Вікторовича, Віктор Михайлович Вельський, з 1960 до 1965 року був головним лікарем обласної лікарні. Адже саме з березня 1963 року обласна лікарня була переведена в нові корпуси, побудовані на площі Видумської дільничної лікарні і розширена до 350 ліжок - було розгорнуто потужне хірургічне відділення, яке становило конкуренцію навіть для клініки Амосова, і на базі хірургічного відділення створюється відділення реанімації з автономним штатним розписом.
Погодившись під натиском батька на цю пропозицію, Ігор Вікторович одразу ж поїхав вчитися на анестезіолога в клініку Амосова, де його наставником і вчителем був Анатолій Тріщинський, який очолював тоді анестезіологічну службу. Напружено навчаючись і працюючи, Ігор Вельський за півроку набув нової спеціальності, повернувся у Рівне і включився в роботу обласної лікарні вже як лікар-анестезіолог.
Відділення анестезіології (реанімації)в обласній лікарні було відкрито у 1963 році, його очолив Всеволод Струменський. Як пригадує Ігор Вельський, вони вдвох забезпечували роботу всіх лікарняних операційних, і ургенцію, і нічні чергування, і виклики за санавіацією. Тоді, на етапі зародження та розвитку анестезіології Рівненщини було багато невідомого, нового, тому багато що залежало від вміння швидко та правильно реагувати на критичні ситуації, керуватися у всьому розумом та знаннями, бути поміркованим.
У Ігоря Вельського все це базувалося на єдиному почутті - любові до своєї спеціальності, до анестезіології. Разом із Всеволодом Струменським вони швидко зрозуміли, що наркоз (загальне знеболювання) та реаніматологія (інтенсивна терапія) - це глибокі, в основному приховані, системні процеси забезпечення життя пацієнтів у будь-яких критичних ситуаціях. І сьогодні це розуміння лежить в основі цивілізованих форм роботи, навчання, професійного виховання молодих спеціалістів та стосунків в анестезіології.
В роботу відділення впроваджувались нові методи анестезіології та інтенсивної терапії, проводилась підготовка кадрів для Рівненської обласної лікарні та області.
Схожі творчі процеси, формування анестезіологічної служби відбувалися й у інших обласних центрах і фахівці гуртувалися навколо «перших» з Києва. Адже ми всі є послідовниками засновника анестезіологічної служби України, декілька десятиліть її незмінного головного спеціаліста МОЗ України А.І.Тріщинського.
Саме завдяки важкій праці таких людей, як Ігор Вельський, ми маємо нині анестезіологію, як п’яту клінічну дисципліну ВООЗ. Тому прізвище Ігоря Вельського відоме не тільки в Рівненській області, воно користується великою повагою серед медичної спільноти України та відоме далеко за її межами. Згодом Ігоря Вікторовича було призначено на посаду начмеда лікарні, але така робота йому не сподобалася. Прагнучи лікарської практики, через півтора року Ігор Вікторович Вельський знову повернувся до роботи у відділенні АІТ. Анестезіологія, яка так несподівано увійшла в його долю, стала сенсом його існування.
У 1977-1979 роках Ігорю Вельському довелося працювати лікарем в Африці (спочатку в республіканському госпіталі в Мозамбіку, а потім - у провінції Іньянбан), надаючи медичну допомогу дружньому народу. А в 1982 році – кілька місяців у Таджикістані, де стався спалах кишкових інфекцій і масово почали гинути діти. А коли Ігор Вікторович знову повернувся в Рівне, йому запропонували очолити колектив відділення анестезіології обласної лікарні. Та він відмовився, бо ставши анестезіологом, Ігор Вікторович Вельський вже не зміг «піти» з цієї спеціальності і до 70-річчя працював у відділенні АІТ.
На фото: Лікарі-анестезіологи ВАІТ Ігор Вікторович Вельський і Василь Павлович КОЗЯРЧУК
Ігор Вікторович Вельський жодного разу не пошкодував про те, що колись пішов дідівськими й батьківськими шляхами та став лікарем. Все життя він у постійному творчому та науковому пошуку, багато разів був на курсах у Москві, Ленінграді, Києві. У нього чимало учнів і на Рівненщині, і по всій Україні. «Доля лікаря така, що він все життя вчиться. Якщо він цього не робить — тут же відстає від медичної науки, а тоді вже й фахівцем називатися не може». Такої думки дотримувався Ігор Вікторович Вельський.
Асоціація анестезіологів
Рівненської області
© 2010-2021
Правління: 33007 Україна,
м. Рівне, вул. Київська, 78-Г
Відділення АІТ РОКЛ
телефон: (0362) 64-38-34
e-mail: goaaro@gmail.com
Приєднуйтесь на Facebook!
