АСОЦІАЦІЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІВ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ – СПЕЦІАЛЬНІСТЬ УНІКАЛЬНА

16 жовтня світова спільнота відзначатиме Всесвітній день анестезіолога. Саме цього дня 160 років тому (1846 р.) в Бостоні американський зубний лікар Вільям Мортон публічно продемонстрував медичній громаді загальне знеболювання ефіром, за що ще за життя (у 1867 р.) йому було встановлено пам’ятник, на якому написано: «До НЬОГО хірургія у всі часи була агонією». Відтоді розпочався розвиток анестезіологічної науки...

Якою є сьогоднішня анестезіологічна служба, зокрема Рівненщини, «Медичний Вісник» поцікавився в головного позаштатного анестезіолога УОЗ, завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії РОКЛ Анатолія Мельничука, який працює тут з 1979 року, а очолює відділення вже понад 16 років. За цей час, за статистичними показниками, анестезіологічна служба Рівненщини стала однією з передових в Україні.

- Зважаючи на тривалість людського життя, 160 років справді видаються значним терміном, - каже Анатолій Мельничук. - Але насправді анестезіологія – наука молода. Наприклад, хірургія чи терапія мають значно «старший» вік. До того ж, у різні часи погляди на анестезіологію дещо змінювалися. Так, у ХІХ столітті її визначали як науку про знеболювання, зниження чутливості. Досить довго її вважали «меншим братом» хірургії. І лише після того, як ВООЗ включила анестезіологію до групи окремих клінічних дисциплін, вона, так би мовити, отримала незалежність, а разом з цим і поштовх до всебічного розвитку. Сьогодні анестезіологія – надзвичайно широка та унікальна спеціальність. Адже лікар-анестезіолог, опираючись на знання фізіології, патофізіології, фармакології, орієнтується у всіх лікувальних дисциплінах – від педіатрії до акушерства й гінекології.

- Анатолію Володимировичу, розкажіть, будь ласка, про розвиток анестезіологічної служби на Рівненщині.  

– Все розпочалося наприкінці 50-х – на початку 60-х років минулого століття, коли група ентузіастів (Володимир Горевич, Віталій Виноградов, Ігор Вельський (який, до речі, працює й донині), Михайло Кадевський і Богдан Стадник) на чолі з першим завідувачем реанімаційного відділення обласної лікарні Всеволодом Струменським, а також фахівці міської лікарні почали невтомно освоювати анестезіологічну науку. Вони вчилися самі, часом і на собі проводячи знеболювання, та вчили інших. Відтоді пройшло якихось 45 років, але вже сьогодні ми маємо досить розвинену службу. Нині на Рівненщині працюють 182 лікарі-анестезіологи. До того ж, популярність нашої професії постійно зростає. В кожній центральній районній лікарні функціонують відділення АІТ чи анестезіологічні групи. Ми маємо досить потужну мережу відділень АІТ і в Рівному – в ЦМЛ, обласному протитуберкульозному диспансері, онкодиспансері, обох пологових будинках, обласній дитячій лікарні, Рівненській залізничній лікарні та інших ЛПЗ. Висококваліфіковані спеціалісти працюють і у відділенні АІТ Рівненської обласної клінічної лікарні: це, зокрема, лікарі-анестезіологи Олександр Гнатюк, Андрій Ковбасюк, Василь Козярчук, старший анестезист Олександр Іщук, анестезисти Олександр Нагорний, Людмила Прусова та ін. Загалом колектив відділення нараховує сто медпрацівників, у тому числі 80 – середніх і молодших. Щороку в РОКЛ проводиться 3500-3700 різноманітних загальних знеболювань (в області – 35 тисяч).
Чотири роки тому, одними з перших в Україні, ми заснували на Рівненщині Асоціацію анестезіологів області, яка має юридичний статус. Сьогодні Асоціація працює над підвищенням кваліфікаційного рівня фахівців, виступає на захист лікарів проти необґрунтованих претензій пацієнтів, а також підтримує їх у скрутних особистих життєвих ситуаціях.  

- Ви зауважили, що анестезіологія – наука надзвичайно широка й унікальна. Отже, сенс вашої праці не тільки в зниженні чутливості людського організму…

- Основне наше завдання – збереження життя людини та гарантування її безпеки на всіх рівнях надання медичної допомоги. Лікар-анестезіолог у своїй роботі повинен враховувати дію всіх прихованих механізмів і процесів організму, аналізувати прогнозоване майбутнє – можливі ускладнення на операційному столі та в післяопераційному періоді.
 
- І які «інструменти» потрібні анестезіологу для успішного виконання цього завдання?

- Запорукою успіху є насамперед професійна підготовка спеціалістів. І можу запевнити, що анестезіологи дуже багато уваги приділяють своєму фаховому рівню. Ми постійно вчимося, підвищуємо кваліфікацію, беремо участь та організовуємо науково-практичні конференції, займаємося самоосвітою, обов’язково працюємо в Інтернеті, ознайомлюємося з останніми сучасними досягненнями медичної науки. Але при цьому, зауважте, ми не маємо права сліпо довіряти новаціям і можемо використовувати тільки ті методики, які вже пройшли апробацію і зараховані до рангу доказової медицини. Адже анестезіологи зазвичай мають справу з критичними станами, а в таких випадках експерименти недопустимі. Іншою складовою успішної роботи є матеріально-технічне забезпечення анестезіологічної служби. Жодна лікарська спеціальність не потребує стільки обладнання та апаратури – наркозно-дихальної, допоміжної, моніторної, лабораторної, як анестезіологія. І знаєте, хотілося б дожити до тих часів, коли наші фахівці будуть мати все необхідне для роботи. На жаль, поки що це тотальна біда не тільки медицини Рівненщини, а всієї України.
 
До слова, якось мені випало побувати в Німеччині. В лікувальному закладі, подібному до наших райлікарень, нас просто вразила операційна, оснащена так званою анестезіологічною станцією. Але найцікавіше те, що після того, як зарубіжні колеги розпитали про нашу роботу, одна німецька лікарка заявила, що вона просто б відмовилася працювати в таких умовах. А ми все ж таки працюємо і рятуємо життя людей, незважаючи навіть на те, що без суперсучасної необхідної апаратури його ціна зростає у декілька разів.
 
- Відомо, що якість роботи анестезіологів оцінюється за кількістю виниклих ускладнень…
 
- І мені приємно сьогодні відзначати, що нам вдалося значно зменшити їхню кількість. Насамперед, звичайно, завдяки фаховому рівню спеціалістів.
 
- Тобто чим впевненіше почувається під час операції анестезіолог, тим вдалішим буде результат?

- Ні, все-таки надмірна впевненість часто може зробити лікарю ведмежу послугу. Ми ж звикли аналізувати та перевіряти кожний свій крок. Анестезіолог має бути постійно настороженим. Крім цього, варто також наголосити, що хороших результатів нам вдалося досягти ще й з допомогою експрес-лаборатрії відділення АІТ, до речі, однієї з кращих в Україні, роботою якої керують завідувачка Клара Мотузко та старший лаборант Наталія Циберьова.

- Але ж постійна настороженість не може не впливати на самопочуття людини. Як лікарям-анестезіологам вдається «виживати» в щоденних стресових ситуаціях?
 
- Мабуть, ми вже психологічно загартовані, та й досвід робить людину витривалішою. Хоча правдою є й те, що наша професія належить до найризикованіших у суспільстві. Досить часто анестезіологи мають захворювання, особливо серцево-судинної системи. До речі, за кордоном у кожному лікувальному закладі з лікарями працює психолог, який допомагає їм знімати напругу робочого дня. У нас же, особливо в попередні роки, дехто з медиків, болюче переживаючи нервові ситуації, просто курив цигарки в необмеженій кількості. Хоча зараз ми дотримуємося іншого дієвішого і кориснішого правила: «Коли трапилася біда – поклич на допомогу!». І тримаємося один одного, бо переконалися, що ніхто не відчуває відсутність дружнього плеча так гостро, як анестезіолог. Тому ми завжди разом обговорюємо проблему, аналізуємо та спільно приймаємо рішення. Так і негаразди відступають.
 
 Розмовляла Дана РОМАНЮК
За матеріалами медичного порталу Likar
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Оперативна розробка вебсайтів
 
 
 

Make a free website with Yola